Закрите акціонерне товариство «Запорізький залізорудний комбінат»

автор: Олег Хоменко

Історія комбінату починається з ХVII століття, коли під керівництвом академіка В.Ф. Зуєва було розпочато геологічне вивчення території Таврійських степів. Після складання приблизної геологічної карти півдня України пошуки припинилися до 1948 р., коли геологічна експедиція під керівництвом В.В. Сусленікова виявила Білозерську магнітну аномалію. Її загальна протяжність становила 64 км в довжину і до 12 км в ширину. Згодом, з кінця 1956 р, освоєння родовища веде Запорізький залізорудний комбінат. Урочиста видача на-гора першої тони залізної руди Південно-Білозерського родовища відбулися 28 серпня 1967 р. на шахті «Південна». Перша черга ЗЗРК вступила в дію 30 грудня 1969 р. Видобуток сировини ведеться в складних гідрогеологічних умовах – під сімома водоносними горизонтами (включаючи бучакський) на глибині більше 600 м.

Сировинна база. З трьох мінеральних типів руд Південно-Білозерського родовища переважне поширення одержали дисперсно-гематитові і мартитові руди. Середній вміст заліза в масиві 62%. Наявність в руді кремнезему не перевищує 10% і спостерігається незначна кількість шкідливих домішок сірки, фосфору і глинозему. Горизонтальна потужність покладу «Головний» змінюється від 230 м на півдні до 80 – на півночі. Кут падіння покладу збільшується з півдня на північ, з 60 до 85º. Рудна площа південного флангу на глибині – 253 м дорівнює 95 тис. м², яка скорочується на 5 тис. м² з зануренням на кожні 100 м. На північному фланзі ступінь зруденіння значно менше, ніж на південному, але з глибиною вона зросте. Це дає можливість компенсувати убуваючі потужності південного флангу зі збільшенням глибини розробки. Так запаси руди в поверсі 740–840 м вже становить 30,1 млн т, а загальні розвідані запаси руди - близько 300 млн т.

До структури комбінату входять видобувна шахта «Експлуатаційна» і шахта з проведення гірничих виробок «Прохіднича», дробарно-сортувальна фабрика, цех закладки виробленого простору в шахті, енергетичний, залізничний і автотранспортний цехи, ремонтно-механічний і цех капітальних і поточних ремонтів гірничошахтного обладнання. Проектна потужність шахти «Експлуатаційна» становить 4 млн т і в 2004 р. вона була досягнута. На майбутнє заплановано збільшення обсягів видобутку руди до 4,5 млн. т/рік.

Центральна група стволів («Вантажний № 1», «Вантажний № 2» і «Допоміжний») пройдена до глибину 970 м, вентиляційні стволи «Південний» і «Північний» – до глибини 400 м, а «Дренажний-Вентиляційний» – до глибини 640 м. Очисні роботи ведуться у поверхах 301–340 м, 640–740 і 740–840 м, а гірничо-капітальні – у поверсі 840–940 м. Відпрацювання запасів руди на комбінаті виконується за допомогою поверхово-камерної системи розробки з заповненням виробленого простору твердіючими сумішами. Висота поверху, що відпрацьовується дорівнює 100 м.

Підготовка запасів у межах поверху прийнята польова ортова з кільцевою схемою відкатки. Транспортування руди здійснюється за допомогою контактних електровозів К-14 і вагонеток ВГ-4 або ВГ-10. Проведення горизонтальних підготовчих виробок здійснюється буропідривним способом. До складу прохідницького комплексу входять самохідні бурові установки вітчизняного виробництва УБШ-207 (СБКНС-2М), вантажні машини ППН-3А, ПТ-4 і вентилятор ВМ-5М. З 1993 р. для проведення горизонтальних виробок застосовують імпортне прохідницьке обладнання: самохідні бурові установки Boоmer Н-251, Boоmer Н-252 та вантажно-доставочні машини типу PNE-1700, PNE-2500. Вертикальні виробки проводяться в основному методом секційного підривання свердловин та за допомогою прохідницького комбайну Robbins 73RМ.

Запаси шахтного поля відпрацьовуються за допомогою поверхово-камерної системи розробки з підповерховою відбійкою руди і з подальшим заповненням виробленого простору твердіє закладкою. Очисні роботи складаються з трьох етапів: підсікання запасів камери (за допомогою розвороту воронок), відрізка камери (утворення вертикальної відрізної щілини) і безпосередньо виймання запасів камери. На комбінаті застосовується всмоктуючий спосіб і діагональна схема провітрювання, що здійснюється за рахунок головних вентиляторних установок, розташованих на Північному, Південному і дренажному вентиляційних стовбурах. По центральній групі стволів свіже повітря подається на основні експлуатаційний горизонти 340, 480, 640, 740 та 840 м. 27 лютого 2009 прохідницької бригадою В.В. Колесника була розкриті рудні поклади Переверзевського родовища. Роботи щодо розкриття родовища були розпочаті в 1986 р., а поновилися в 2007 р. і були доведені до логічного завершення.

Продукція: агломераційна руда із вмістом заліза 62% (кремнезем до 16,4%, крупність 0–20 мм); мартенівська № 21 і 22 руда із вмістом заліза 58,5 і 61,5%, відповідно (вологість до 3,0% , кремнезем до 15%, крупність до 360 мм); доменна руда із вмістом заліза 53,5% (кремнезем до 28,5%, крупність до 100 мм).

Споживачі: металургійний комбінат «Запоріжсталь», Маріупольські металургійні заводи ім. Ілліча і «Азовсталь», Донецький металургійний завод, чеські фірми «Трінец», «Нова Гутта» і «Алта», металургійні заводи Румунії, Угорщини, Польщі та Росії. Близько 60% продукції експортується в Чехію, Словаччину, Польщу та Австрію, а інше поставляється на «Запоріжсталь».

Реквізити: ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», проммайданчик, м. Дніпрорудне, Запорізька область, Україна, 71631, тел.: (06175) 67254, факс: (06175) 6731, телекс: 127185 RUNO, e-mail: info@zgrk. com.ua