Головна | Новини | Аналітика | Служба підтримки | Контакти | Про нас

ПАРТНЕРИ Науково-технічне ДП «Східний ГЗК» ЗАТ «Запорізький ЗРК» ПАТ «Криворізький ЗРК» ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ТОВ «Схід-Руда» Дослідницьке Інформаційне Науково-дослідні інститути Гірничодобувні підприємства Марганцеворудні Навчальні заклади Громадські організації БІБЛІОТЕКА Методички Журнали Підручники Автореферати

ПОДІЇ


освітні наукові виробничі

КОНКУРСИ


гранти стипендії премії нагороди

призи програми обміни студії

тренінги  стажуванння літні школи

ФОТОГАЛЕРЕЇ


науково-освітні та гірничовидобувні

центри України

КОНТАКТИ


koordinator_rudana
analitik_rudana
tehnolog_rudana
consultant_ua
gemmolog_rudana
innovacii_rudana
filolog_rudana
secretar_rudana


ПРОГРАМИ

ПОСИЛАННЯ


 

????????
??????????? ?????????????? ???????: ???????? ????? – ?? ?????, ? ????? ???? ??????!

Главная 

Освітньо-науково-виробничий портал «Рудана»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Руда»

автор: Олег Хоменко

Історія. Поклади залізних руд по річці Жовтій розвідані в 1895 р. Були відкриті велике Жовторіченське родовище і невеликі за запасами Нетесівське, Урсаті та ін. Розробка запасів, що виходять на земну поверхню, почалася в 1898 р. Родовища розроблялися відкритим способом до 1934 р. Після 1917 р. на базі запасів Жовторіченського залізорудного родовища було організовано рудоуправління «Жовта річка» тресту «Кривбасруда». З 1934 р., після введення в дію шахти «Капітальна», почалося відпрацювання запасів виключно підземним способом, з продуктивністю 75–770 тис. т/рік. Рудник функціонував до початку окупації Криворіжжя німцями. Під час війни рудник був затоплений, підйомна установка виведена з ладу. Всі спроби німців відновити рудник успіху не мали. В кінці 1944 р., після визволення селища Жовта Ріка, почалося відновлення рудника. З 1950 по 1993 р. експлуатацією запасів залізних руд Жовторіченського родовища займався Східний гірничо-збагачувальний комбінат. Протягом 50-х – 60-х рр. СхідГЗК проведена реконструкція рудника. Побудовано нові капітальні шахтні стоволи – «Ольховська». Здійснено поглиблення діючих шахт «Капітальна» – до горизонту 405 м, «Михайлівська» – до горизонту 335 м. У 1968 р. здано в експлуатацію шахтний стовол «Нова-Глибока», пройдений до горизонту 1105 м. У 1974 р. уведено в експлуатацію стовол шахти «Сліпа-14», пройдений з горизонту 1105 м до горизонту 1445 м.

 

Сировинна база. З 1993 р. на базі запасів скандій-ванадієвих і залізних руд Жовторіченського родовища було створено спільне українсько-барбадоское підприємство «СхідГЗК-Ашурст». Через відсутність попиту на скандієву продукцію, відсутності ефективної технології збагачення і виділення скандію, високу собівартість проміжних і кінцевих продуктів на всіх стадіях виробництва, а також помилок засновників в оцінці світового попиту на скандієву продукцію з 1 листопада 1995 скандієва програма була припинена до 2002 р. і надалі не поновлювалася. З моменту зупинки робіт з видобутку скандієвих руд основним напрямком роботи спільного підприємства був видобуток залізних руд, удосконалення технології переробки з метою підвищення вмісту заліза в нововведенні концентраті і вдосконалення структури управління. Розвиток робіт з подальшого освоєння запасів залізних руд іноземним інвестором не фінансувалося. Однак, незважаючи на це, видобуток залізних руд реалізовувався з випуском залізорудного концентрату. В даний час створені умови для проведення гірничо-підготовчих робіт по рудним покладам Західний пласт в поверсі 405–685 м. Запаси залізних руд Жовторіченського родовища, за станом на 01.01.2006 р. становлять: поклад «Основна», всього – 49185 тис. т , у тому числі: багаті руди – 9367 тис. т, бідні – 39818 тис. т, з них – С1 – 30048 тис. т, С2 – 9770 тис. т; рудний поклад Західний пласт, всього – 411 464 тис. т, в тому числі: В – 25 467 тис. т, С1 – 130091 тис. т, С2 – 255906 тис. т.

 

З 1996 р. на підприємстві обсяги гірничопрохідницьких робіт з підготовки запасів залізних руд різко скоротилися. З перейменуванням підприємства в «Схід-Руда» і приходом в 2001 році нових інвесторів «Екологія Дніпро», а потім «Українські експортні ресурси», ситуація не змінилася, інвестування гірничо-підготовчих робіт не проводилося. З 1996 до початку 2002 р. допрацьовувалися раніше підготовлені запаси залізних руд Основного покладу. У квітні 2002 р. видобуток залізних руд було повністю зупинено. У другому кварталі 2002 р. почалося затоплення гірничих виробок, т.я. насосні установки були демонтовані і вивезені. До 2004 р. рівень води піднявся до критичного рівня, майже до горизонту 405 м. Подальше затоплення загрожувало для міста Жовті Води екологічною катастрофою, оскільки вище цього горизонту залишилися невідпрацьованими запаси уранових руд з великою кількістю піриту. З приходом на підприємство нового інвестора – ВАТ «Полтавський ГЗК», в особі його дочірнього підприємства «Ферротранс», затоплення шахтного поля було зупинено і почалося його осушення і відновлення гірських виробок на осушених горизонтах.

Шахта «Нова»

Історія становлення шахти бере свій початок з періоду закладення і проходки ствола шахти «Капітальна» на початку тридцятих років минулого сторіччя шахтоуправлінням тресту «Кривбасруда», будівництва надшахтної будівлі – копра, будівлі підйомної машини та інших побутових і господарських споруд (естакад, аварійного складу, побутового комбінату і т.п.). Ствол шахти «Капітальна» діаметром 5 м пройдений з поверхні до горизонту 267 м, з подальшим поглибленням до горизонту 405 м, обладнаний клітьових і скіповим підйомами, підземним дробарним комплексом. Обладнання ствола складається з бетонних стін, металевих горизонтальних балок вмонтованих в бетонні стіни, дерев'яних провідників і розділяють металевих решіток. Роботи з видобутку залізної руди підземним способом в поверсі 207–155 м велися в основному за трьома напрямками – Головним покладом, покладом Північно-Західного відрогу (ПЗВ) і Східного покладу. Видобуток залізної руди із вмістом заліза 55–56% вівся дрібношпуровим способом у складних гірничо-геологічних умовах, при міцності руд і вміщуючих порід Головного покладу 160–180 МПа, покладу ПЗВ – 180–200 МПа і Східного покладу 140–160 МПа. Розміри очисних блоків (камер), в яких проводилося буріння шпурів перфораторами, обладнаними буровими штангами і хрестоподібними коронками, відповідали 60×30×70 м. На підземних роботах перебували в експлуатації вагонетки з перекидним і глухими кузовами місткістю 0,7 і 1 т.

 

Проходка з діаметром 7,5 м до горизонту 1105 м з будівництвом надшахтної будівлі і всього поверхневого технологічного комплексу з приймання та переробки уранових руд, а також ствола шахти «Сліпа-14» з горизонту 1105 до 1445 м дозволило вирішити питання видобутку уранових руд на нижележащих горизонтах, тому що запаси на верхніх горизонтах були в стадії доопрацювання. З введенням в експлуатацію шахти «Нова-Глибока» видобувалась уранова руда в невеликих обсягах з верхніх горизонтів та перепускалася через рудоперепускники на горизонт 1105 м, а з нижчих горизонтів видавалася через стовол шахти «Сліпа-14» на той же горизонт 1105 м і далі видавалася на поверхневий технологічний комплекс, перероблялася і завантажувалась в залізничні вагони.

 

Структура підприємства виглядає наступним чином: шахта «Нова», що здійснює видобуток залізних руд; переробний комплекс, який здійснює переробку залізних руд; компресорна станція; ремонтно-механічні майстерні; ділянку адміністративно-побутового обслуговування; дільницю автогосподарства; ремонтно-будівельна дільниця; дільницю охорони підприємства. Залізна руда після подрібнення в підземному дробарно-бункерному комплексі горизонту 685 м (клас 30–50 мм) видається скіпами на поверхневий дробарно-сортувальний комплекс. На ДСК руда подається на конусні дробарки, де проводиться подрібнення до класу 130 мм. Далі живильником подається на класифікацію в корпус контрольного грохочення, там руда класу +25 мм подається на фабрику, а більша на стадію подрібнення і потім на фабрику. Кінцевий продукт ДСК – руда крупністю +25 мм (40%), вологістю 6%, вмістом заліза 41%.

 

На ЗФ-2 руда подається на стрижневі млини 1 стадії подрібнення, а потім розбавлена водою до вологості 40–45% йде до класифікаторів, що працюють в замкнутому циклі з кульовими млинами стадії подрібнення. Тонкий слив (80% класу 0,074 мм) із вмістом твердого компонента 28–32% подається на дешламацію, де відбувається часткове знешламлювання і згущення матеріалу. Злив класифікатора після дешламаціі надходить на магнітну сепарацію (барабанні сепаратори з постійними магнітами) і фільтрацію, після чого виходить концентрат із вмістом заліза 64,5%, вологістю 8–9%. При необхідності підвищити вміст заліза до 66,1% концентрат направляється на класифікацію в гидроциклон, потім на кульові млини, де виходить продукт крупністю 90% класу –0,074 мм. Далі здійснюється сепарація в три прийоми, в результаті чого виходять три продукти: відвальні хвости, залізний концентрат із вмістом заліза 64,5% і концентрат із вмістом заліза від 66,0 до 66,5%.

 

Реквізити: Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Руда»,

пров. Капітальний, 2, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, Україна, 52210,

тел. / факс: (05652)55307, е-mail: vostokruda@ukr.net

Зробити стартовою
Долучити до закладок
Пошук по порталу
Пошук по заголовках, описах, ключових словах сторінок
Пошук по заголовках, описах, ключових словах і тілу сторінок
Новини

07.11.12
Поповнення бібліотеки порталу «Рудана»
Вийшов з друку новий навчальний посібник (Фізико-хімічна геотехнологія / М.М. Табаченко, О.Б. Владико, О.Є. Хоменко, Д.В. Мальцев – Д.: НГУ, 2012. – 310 с.). Рецензентами виступили М.С. Четверик, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор, завідувач відділу геомеханічних основ розробки родовищ ІГТМ ім. Н.С. Полякова НАН України і В.В. Цариковський, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу підземних гірничих робіт та геомеханіки ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут».


Аналітика

С. Квіт
Інноваційність як норма освітніх реформ
Я не ставив перед собою за мету запропонувати концепцією розвитку вищої освіти в Україні. Моя задача полягає в тому, щоб подивитися на нерішучі спроби реформування університетського життя раціональним поглядом. А також довести тезу про необхідність завершити почате, а потім вже користуватися результатами реформ, не нарікаючи на важке життя або, ще гірше, змирившися з очевидним — неприпустимим падінням якості наукових досліджень і освіти.

Відповіді на Ваші питання
Будьте в курсі всіх новинок порталу
Підпишіться на розсилання
E-mail:
  Підписатись
Повідомити про помилки
на сайті

?????????????? ??????????
???????????? «?????? ???????»

?????????????-????????????? ????? «???????»

??????-??????????????? ????? «???????????? ?????????????? ??????: ????????, ???????, ?????»

Контактні особи по проекту:

Олег, e-mail: koordin@rudana.in.ua

Наталя, e-mail: romah-v@mail.ru

Page Rank Icon Rambler's Top100
Дизайн та підтримка: http://inter-biz.info/
Програмування: Пуляєв Ю.А.