Головна | Новини | Аналітика | Служба підтримки | Контакти | Про нас

ПАРТНЕРИ Науково-технічне ЗАТ «Запорізький ЗРК» ТОВ «Схід-Руда» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ДП «Східний ГЗК» ПАТ «Криворізький ЗРК» Дослідницьке Інформаційне Гірничодобувні підприємства Марганцеворудні Громадські організації Навчальні заклади Науково-дослідні інститути БІБЛІОТЕКА Методички Підручники Автореферати Журнали

ПОДІЇ


освітні наукові виробничі

КОНКУРСИ


гранти стипендії премії нагороди

призи програми обміни студії

тренінги  стажуванння літні школи

ФОТОГАЛЕРЕЇ


науково-освітні та гірничовидобувні

центри України

КОНТАКТИ


koordinator_rudana
analitik_rudana
tehnolog_rudana
consultant_ua
gemmolog_rudana
innovacii_rudana
filolog_rudana
secretar_rudana


ПРОГРАМИ

ПОСИЛАННЯ


????????

????????????????? «??????»

Главная 

Освітньо-науково-виробничий портал «Рудана»

Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

автор: Олег Хоменко

Історія. Поклади залізних руд по річці Жовтій розвідані в 1895 р. Були відкриті велике Желтореченскіе родовище і невеликі за запасами Нетесовское, Урсаті та ін. Розробка запасів, що виходять на земну поверхню, почалася в 1898 р. До 1934 р. родовища розроблялися відкритим способом. У період з 1898 по 1934 р., крім основноїго покладу Жовторіченського родовища функціонували кар'єри: Урсаті – з 1899 р.; Нетесовский – з 1907 по 1912 р.; Михайлівський – з 1904 р.; Колотті – з 1900 р.; Ольховський – з 1899 по 1915 р. Початок видобутку і переробки уранових руд в Україні відноситься до кінця 40-х рр. минулого сторіччя. У 1945 р. геологами Центральної розвідувальної партії українського геологічного управління були виявлені ознаки уранового зруденіння на Первомайському та Желтореченскіе родовищах. У 1946 р. почалася розвідка родовищ і до 1951 р. вона була завершена. Запаси були підраховані і родовища передані другому головному управлінню при Раді Міністрів СРСР.

 

Видобуток уранових руд Жовторіченського та Первомайського родовищ розпочато в 1948 р. трестом «Ленінруда» Міністерства чорної металургії. Переробний гідрометалургійний завод № 906 був запущений в 1949 р. Для збільшення обсягів видобутку урану 24 липня 1951 Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення комбінату № 9 тресту «Ленінруда» (потім підприємство № 28, а з 1966 р. – підприємство п/с 6449, далі Східний гірничо-збагачувальний комбінат) на базі рудників імені 1 Травня, Жовта Річка і кількох інших підприємств. Будівництво основних шахт на рудниках було завершено в період з 1954 по 1958 р. Відразу ж на глибину 800 м були закладені капітальні стволи шахт «Об'єднана» і «Північна» на Первомайському руднику, «Нова» та «Ольховська» – на Жовторіченському.

 

Протягом 70-х рр. був побудований і виведений на проектну потужність перший в Кіровоградській області Інгульський рудник з усіма допоміжними підрозділами. У 80-х рр. Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в своїй структурі мав чотири підрозділи – шахти «Ольховська», «Нова» на Жовтоводському майданчику, «Північна» Інгульського та № 1 «Смолінська» рудників, гідрометалургійний і ремонтно-механічний заводи, центральну науково-дослідну лабораторію автоматики, науково-виробничий комплекс «Автоматика» і «Машинобудування» та інші допоміжні цехи.

 

Сировинна база. Ватутінське родовище розташоване в селищі Смоліне Кіровоградської області та експлуатується з 1973 р., а Мічурінське – на околиці Кіровограда – з 1969 р. На Ватутінському, за приблизними оцінками, можливо добути 15–30 тис. т урану. На Мічурінському, за оцінками експертів, залишилося запасів на 10–20 років, тобто буде видобуто не більше 12 тис. т урану. На відстані 5,5 км від ствола шахти «Мічуринська» знаходиться шахта «Центральна» із значними запасами урану. Так як вся інфраструктура видобутку розташоана на Інгульському гірничодобувному комбінаті, було прийнято рішення, використовуючи існуючі штольні, підтримувати обсяг видобутку на колишньому рівні, залучаючи запаси шахти «Центральна».

 

Всі розвідані родовища за запасами урану належать до великих. Характерні значні геометричні розміри уранового зруденіння. Окремі поклади мають протяжність за падіння до 0,1 км і по простиранию до 1 км. У поєднанні з високою міцністю руд і вміщуючих порід, настільки великі розміри рудних тіл дозволяють застосовувати високопродуктивні поверховому-камерні системи розробки з відбійкою руди з підповерхових виробок з продуктивністю очисного блоку 20–25 тис. т руди на місяць. Руди розвіданих родовищ відрізняються простим і відносно постійним хімічним і мінеральним складом. Завдяки цьому забезпечується сталість хімічного і мінерального складу товарної руди, що надходить на гідрометалургійну переробку, що сприяє досягненню високих техніко-економічних показників збагачення руд. Руди мономегальні, містять тільки уран, завдяки чому випускається концентрат природного урану відрізняється високими якісними характеристиками. Крім того, відходи гідрометалургійного виробництва не містять у своєму складі, крім урану, ніяких інших токсичних важких металів, що спрощує умови зберігання цих відходів і знижує шкідливий вплив на навколишнє середовище.

 

Структура. Підрозділи комбінату розташовані в трьох областях: Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській. Центральний офіс комбінату знаходиться в місті Жовті Води Дніпропетровської області. До складу комбінату входять шахти «Смолінська», «Інгульська» і «Новокостянтинівська», гідрометалургійний, сіркокислотний і ремонтно-механічний заводи, науково-виробничий комплекс автоматики і машинобудування, центральна науково-дослідна лабораторію та інші допоміжні підрозділи. Основні фонди складають більше 308 млн. грн при чисельності персоналу близько 8 тис. чоловік.

 

Продукція: концентрат природного урану чистотою 99,85% (94% UO2 + 6% UO3) до 76% від загального обсягу продукції, що становить близько 300 млн грн/рік, а також сірчана кислота до 9%, інші послуги до 9%, продукція машинобудування до 5% і науково-дослідні роботи до 1%.

Шахта «Інгульська»

Дата заснування шахти «Інгульська» – 3 лютого 1967 р. Розташована на відстані 8 км на південний схід від міста Кіровоград. У лютому 1970 р. була видана перша вагонетка з рудою по стволу шахти «Північна». Шахта веде видобуток руди з Мічурінського і східної зони Центрального родовищ. Забезпеченість запасами, при продуктивності шахти «Інгульська» на рівні 2000 р., складає близько 15 років. Родовище Мічурінське почали освоювати в 1965 р. з проведенням головних стволів «Північний» і «Південний», які введені в експлуатацію в 1973–1974 рр. Паралельно з використанням розвідувального ствола «Допоміжний» розкривали і готували запаси в поверсі 90–150 м, де зосереджено близько 30% руди. Підготовку покладів Північно-Західної зони, найбільше віддаленої від річки, почали в 1967 р., а в 1970 р. приступили до відпрацювання перших дослідних блоків, видаючи руду в клітях по стволу «Допоміжний».

 

Очисні роботи ведуться в поверсі 280–210 м. Руда видається клітьовим підйомом ствола «Північний». Родовище Центральне розкрите двома стволами «Розвідувально-експлуатаційних № 4 і 5», які пройдені на глибину 1048 і 336 м, відповідно, а закладний шурф – 160 м. Горизонтальними виробками родовище розкрите на горизонтах 160, 230 і 300 м. Висота поверху, що відпрацьовується 70 м. Очисні роботи ведуться в поверхах 410, 500–590 і 590–680 м, а горнокапітальние – в поверхах 680–770 і 770–950 м. Така схема розкриття Центрального родовища дозволила транспортувати руду під землею до ствола шахти «Північна» Мічурінського родовища, не використовуючи поверхневий комплекс шахт «Розвідувально-Експлуатайіонний № 4 і 5» для спорудження рудосортувальної установки, розміщення відвалів порожніх порід і складів позабалансових руд. На шахті працює понад 1500 працівників, у тому числі 320 жінок.

Шахта «Смолінська»

Дата утворення шахти «Смолінська» – 28 квітня 1972 р. Вона розташована в с.м.т. Смоліно Кіровоградської області. Шахта відпрацьовує Ватутінське родовище, представлене лінзоподібними покладами з вельми складними контурами. Загальна протяжність зруденіння за простяганням становить 950 м, за падінням до 850 м, при ширині рудної зони від 15 на півдні до 300 м на півночі. Структура родовища складається з трьох зон: Східної, Центральної та Південно-Західної, кожна з яких представляє серію рудних тіл. На родовищі детально розвідано 17 великих рудних покладів. Розміри окремих покладів коливаються в широких межах: за простяганням 50-69о м, за падінням 35–180 м з потужністю 2,0–28,0 м. Кут падіння 60–70о на захід. Вміщують породи міцністю 120–180 МПа. Основним породоутворюючим мінералом всіх видів альбітитах є альбіт, який становить у середньому 60–80% вміщає породи. Уранові руди Ватутінського родовища характеризуються бідним і рядовим вмістом СаО, що становить 1–3%.

 

Стволи «Головний» і «Допоміжний» пройдені до горизонту 460 м. Ствол «Сліпий № 2» пройдено між горизонтами 460–640 м. Свтол шахти «Сліпа № 1» пройдений з горизонту 280 до 640 м. Висота поверхів, що відпрацьовуються 60 і 90 м. Очисні роботи ведуться в поверхах 460–550 і 70–100 м, підготовчі – в поверхах 460–550 і 550–575 м, гірничо-капітальні – 550–640 м. Відпрацювання запасів руди на шахті проводиться за допомогою поверховому-камерної системи розробки із заповненням виробленого простору твердіючими сумішами. «Смолінська» шахта – саме чисельний підрозділ комбінату. Вона також є і самим великим підприємством Маловисківського району.

Шахта «Новокостянтинівська»

18 квітня 2006 за рішенням Міністерства палива та енергетики України Новокостянтинівський рудник відокремився від ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» і перетворився в окреме ДП «Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд». У 2010 роду ДП «Дирекція» знов стало структурним підрозділом ДП «СхідГЗК» як шахта «Новокостянтинівська». Район Новокостянтинівського родовища розташована в центральній частині Українського щита в межах Кіровоградського тектонічного блоку. Родовище приурочене до тектоно-метасоматичні вузлу, освіченій перетином Східного і січною розломів, які контролюють не тільки утворення альбітитів, але і локалізацію уранового зруденіння, яке локалізованість в альбітитах. Рудні поклади на родовищі локалізовано в трьох протяжних, витриманих за простяганням і падінням рудних зонах I, II і III. Запаси шахти «Новокостянтинівська» оцінюються в 3 млн т руди (3 тис. т урану) з виробничою потужністю до 1,5 млн т/рік руди (1,5 тис. т урану). Родовища, які розташовуються в Кіровоградській області, локалізовані в двох рудних вузлах – власне Кіровоградському (район обласного центру м. Кіровоград) та Новокостянтинівському (район селища Мала Виска). При цьому слід зазначити, що руди Новокостянтинівського рудного вузла, який включає 6 родовищ, на 30% багатшими запасів Кіровоградського рудного вузла.

 

Проект будівництва підприємства на базі запасів Новокостянтинівського родовища розроблений ДП «Український науково-дослідний і проектно-пошуковим інститутом промислової технології» в 1997 р. (проект затверджений Постановою Кабінету Міністрів України – Протокол № 256 від 09.06.2001 р.). Затвердженим проектом передбачені будівництво I каскаду підприємства і відпрацювання запасів родовища в поверсі 120–480 м з річною продуктивністю по видобутку гірничої маси 2000 тис. т/рік, по руді – 1500 тис. т 1000 тис. т видобутої руди планувалося відправляти у м. Жовті Води для гідрометалургійної переробки на ГМЗ-1. 500 тис. т руди переробляються на ГМЗ-2, що розташовується на майданчику гірничого комплексу. Обсяг переробки обумовлений обсягом приготування твердіючих сумішішей для закладки виробленого простору.

 

Шахта «Новокостянтинівська» по забезпеченості запасами урану, є найбільшим в Європі підприємством. Загальна протяжність зруденіння по простяганню становить 1,5 км, по падінню до 1,2 км при ширині рудних зон від десятків метрів до 0,25 км. Рудоносних зони I, II і III розташовані в північно-західній частині, поблизу перетину розлому і в східній частині родовища, запаси яких становлять 38, 25,6 і 36,4% балансових запасів, відповідно. Рудні зони складаються з просторово роз'єднаних рудних покладів, що відрізняються один від одного розмірами, морфологією, якістю руд та іншими параметрами. Усього на родовищі розвідано 178 покладів. Руді альбітити і граніти, що їх вміщають стійкі, практично всі виробки проходяться без кріплення. Їх міцність становить 160–180 МПа. У рудах встановлено 9 уранових та 5 урановміщуючих мінералів, з яких найважливішими є: оксиди – уранініт, настуран, гідроксиди урану, що складають у балансі зруденіння 74%; силікати урану – коффін, уранофан, болтвудіт, бетауранотіл 21% і титанати – браннера 5%. Родовище розкрите трьома стволами: «Головний», пройденим до глибини 680 м; «Розвідувально-Експлуатаційний № 6» (РЕ-6), пройденим до глибини 1086 м і «Вентиляційний» – до глибини 680 м. Проектна потужність пускового комплексу шахти складає 250 тис. т / рік.

 

Реквізити: ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», вул. Горького, 2, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, Україна, 52210, тел.: (05652)95914, факс: (05652)55171, e-mail: vostgok@email.dp.ua, веб: vostgok.com.ua

 

Зробити стартовою
Долучити до закладок
Пошук по порталу
Пошук по заголовках, описах, ключових словах сторінок
Пошук по заголовках, описах, ключових словах і тілу сторінок
Новини

07.11.12
Поповнення бібліотеки порталу «Рудана»
Вийшов з друку новий навчальний посібник (Фізико-хімічна геотехнологія / М.М. Табаченко, О.Б. Владико, О.Є. Хоменко, Д.В. Мальцев – Д.: НГУ, 2012. – 310 с.). Рецензентами виступили М.С. Четверик, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор, завідувач відділу геомеханічних основ розробки родовищ ІГТМ ім. Н.С. Полякова НАН України і В.В. Цариковський, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу підземних гірничих робіт та геомеханіки ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут».


Аналітика

М.М. Кононенко
Автоматизація проектування паспортів буропідривних робіт
Розкрито причини, що стримують широке впровадження автоматизованого проектування на гірничодобувних підприємствах багатьох країн світу. Виконано аналіз існуючих методик щодо складання паспортів буропідривних робіт для проведення підземних гірничих виробок. Проаналізовано переваги і недоліки росповсюджених схем розташування шпурів, типів врубів і видів вибухових матеріалів. Розроблено алгоритм розрахунку і програма автоматизованого складання паспортів буропідривних робіт, який оптимізує розміщення шпурів і прискорює процес формування проектної документації.

Відповіді на Ваші питання
Будьте в курсі всіх новинок порталу
Підпишіться на розсилання
E-mail:
  Підписатись
Повідомити про помилки
на сайті

?????????? ??????? ????????

?????????????-????????????? ????? «???????»

?????????????? ??????????
???????????? «?????? ???????»

Контактні особи по проекту:

Олег, e-mail: koordin@rudana.in.ua

Наталя, e-mail: romah-v@mail.ru

Page Rank Icon Rambler's Top100
Дизайн та підтримка: http://inter-biz.info/
Програмування: Пуляєв Ю.А.