Головна | Новини | Аналітика | Служба підтримки | Контакти | Про нас

ПАРТНЕРИ Науково-технічне ПАТ «Криворізький ЗРК» ТОВ «Схід-Руда» ДП «Східний ГЗК» ЗАТ «Запорізький ЗРК» ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Інформаційне Дослідницьке Науково-дослідні інститути Гірничодобувні підприємства Марганцеворудні Навчальні заклади Громадські організації БІБЛІОТЕКА Методички Підручники Журнали Автореферати

ПОДІЇ


освітні наукові виробничі

КОНКУРСИ


гранти стипендії премії нагороди

призи програми обміни студії

тренінги  стажуванння літні школи

ФОТОГАЛЕРЕЇ


науково-освітні та гірничовидобувні

центри України

КОНТАКТИ


koordinator_rudana
analitik_rudana
tehnolog_rudana
consultant_ua
gemmolog_rudana
innovacii_rudana
filolog_rudana
secretar_rudana


ПРОГРАМИ

ПОСИЛАННЯ


Главная 

Освітньо-науково-виробничий портал «Рудана»

Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»

автор: Олег Хоменко

Історія. Геологічне вивчення родовищ комбінату розпочато в 1880 р. С.О. Конткевічем, що запропонував тричленне стратиграфічний поділ порід криворізької серії. Освоєння родовищ почалося в 80-х рр. ХХ століття, коли О.М. Полем було засновано «Акціонерне товариство криворізьких залізних руд». Значна частина підприємств була викуплена французькими компаніями. Освоєння родовищ в промислових масштабах почалося в 1884 р. з пуском залізниці, що з'єднала Кривбас і Донбас. Глибина кар'єрів сягала 80 м, а шахт – 300 м. У 1973 р. найбільші в басейні гірничорудні трести «Дзержинськруда», «Ленінруда», ім. С.М. Кірова і «Першотравневий» увійшли до виробничого об'єднання «Кривбасруда». Об'єднання включало 10 рудоуправлінь, що складаються з 24 шахт; автобазу, управління залізничного транспорту, завод залізобетонних виробів і будівельних матеріалів та ін. У 1994 р. об'єднання було реорганізоване в «Криворізький залізорудний комбінат».

 

Сировинна база. До структури комбінату входять шахти, що розробляють північну, центральну і південну групи родовищ. Унаслідок чого гірничо-геологічні умови залягання рудних тіл представлені в досить широких межах. Як правило, в кожному шахтному полі перебуває до кількох десятків рудних тіл різноманітних форм залягання, які з глибиною зливаються або размежовуються. Переважають стовбуроподібні і пластоподібні рудні тіла. За мінеральним складом багаті залізні руди з середнім вмістом заліза 56,7%, фосфору 0,02% і сірки 0,16% поділяються на магнетитові і гематит-мартитові («синька»), гетит-дисперсно-мартитові («краско-синька» ) гетит-дисперсно-гематитові («краска»). Переважають мартитові і гематит-мартитові руди.

 

До структури комбінату входять видобувні шахти ім. Леніна, «Гвардійська», «Жовтнева» і «Батьківщина» з проектними потужностями 2,1; 4,5; 2,1; 2,5 млн т/рік, відповідно. Ритмічну роботу шахт забезпечують допоміжні підрозділи: ремонтно-механічний завод, шахтобудівне і шахтомонтажное управління, автобаза, управління залізничного транспорту, ремонтно-будівельний та енергетичний цехи, центральна енерголабораторія і база матеріально-технічного постачання. В даний час видобуток руди комбінатом проводиться на глибинах 1200–1300 м, а будівництво нових горизонтів – 1300–1500 м. Середній балансовий запас поверху, що відпрацьовується по шахтах, складе 12–12,5 млн т. Сучасний обсяг видобутку руди по комбінату наближається до 5 млн т/рік.

 

Специфікою шахт комбінату є круте падіння всіх рудних покладів, які йдуть на глибину під кутом більше 45°. У таких умовах, при відпрацюванні запасів експлуатаційного горизонту, одночасно проводиться розкриття і підготовка запасів нових поверхів. При цьому кожний наступний горизонт розташований на 75–80 м нижче попереднього. Відбувається збільшення відстані від стволів до рудних покладів і, як наслідок, збільшуються обсяги гірничокапітальних робіт на 15–20%.

 

Схеми розкриття шахтних полів – вертикальними стволами і поверховими квершлагами з відпрацюванням родовищ здвоєними поверхами, висота яких дорівнює 150–160 м, а відокремлених – 75–80 м. Підготовка запасів у межах поверхів – польова ортова. Відкатка руди здійснюється за допомогою контактних електровозів К-14 і вагонеток УВГ-10. Проведення горизонтальних підготовчих виробок реалізується буропідривним способом. До складу прохідницького комплексу, як правило, входять бурова установка СБКНС-2С, навантажувальна машина ППН-3А, пневмозарядчік ЗП-2 і вентилятор СВМ-5. Вертикальні виробки проводяться прохідницькими комплексами типу КПВ-4, а також прохідницькими комбайнами 2КВ і до 10% звичайним способом: з обладнанням полків для буріння шпурів телескопними перфораторами ПТ-48А. До 70% запасів шахтних полів відпрацьовується за допомогою камерних систем розробки з відбійкою руди з бурових штреків, пройдених по породі. Очисне виймання складається з чотирьох етапів: підсікання (відрізка) запасів камери і розворот воронок, виймання запасів очисної камери, стелини і міжкамерного цілика. На шахтах застосовується всмоктуючий спосіб з різними діагональними схемами провітрювання. Свіже повітря подається на основні експлуатаційні горизонти, ті що допрацьовуються та підготовлюються, а також на гірничо-капітальні роботи з поглиблення стволів.

 

Продукція – руда залізна агломераційна з вмістом заліза від 50 до 60%, відповідно до технічних умов ТУ 14-9-359-99, руда доменна шматкова з вмістом заліза від 47 до 50%, відповідно до технічних умов ТУ 14-9-359-99. ПАТ «КЗРК» – є найбільшим підприємством України з видобутку руд підземним способом, що забезпечує річний видобуток понад 6 млн т залізорудної сировини. Його частка на вітчизняному ринку аглоруди складає більше 40%.

 

Споживачі: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», металургійні комбінати Австрії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини та Чехії. Серед вітчизняних споживачів: ММК ім. Ілліча, Алчевський меткомбінат, ДМК ім. Дзержинського, ДМЗ ім. Петровського, «Запоріжсталь», Макіївський метзавод.

Шахта «Батьківщина»

Шахта «Батьківщина» здана в експлуатацію в 1973 р. Потужність покладу, що відпрацьовується з глибиною змінюється від 8 до 110 м, кут падіння – від 36 до 57о. Довжина суцільного зруденіння в шахтному полі досягає 880 м. Мартитові руди високопористі, пухкі, нестійкі. Основну частину родовища складають мартитові і гетит-мартитові кварцити міцністю 100–140 МПа. Основну частину порід лежачого боки представляють амфіболіти міцністю 176 МПа. Ствол шахти «Батьківщина» пройдено до глибини 1580 м. Видобуток залізної руди ведеться на горизонті 1315 м. Підготовчі роботи проводяться на горизонті 1390 м, гірничокапітальні – 1465 м. Висота поверху, що відпрацьовується, складає 75 м. Розвіданих запасів на шахті до глибини 1465 м – 59,5 млн т. На шахті працює понад 1650 працівників.

Шахта «Жовтнева»

Шахта «Жовтнева» здана в експлуатацію в 1958 р. В даний час шахта «Жовтнева» об'єднана з шахтою «Зоря». Деякий час вона називалася «Зоря-Жовтнева». Шахтою розробляється великий пластоподібний поклад багатої руди протяжністю понад 1000 м. Середня потужність покладу 23 м з кутом падіння 53о, який нижче горизонту 1190 м зменшується до 36–46о. Також у шахтному полі налічується ряд гнездоподібних і стовбуроподібних рудних тіл завдовжки 60–3000 м і потужністю 6–17 м. Міцність руди 50–60 МПа, а середній вміст у ній заліза 63,3%. Висячий і лежачий боки складені мартитовими і гетит-мартитовими кварцитами міцністю 100–140 МПа. Ствол шахти «Сліпа-Жовтнева» пройдена на глибину 1524 м. Очисне виймання проводиться на горизонтах 1180 і 1260 м, підготовчі роботи – 1340 м, гірничо-капітальні – 1420 м. На шахті «Жовтнева» 29% запасів відпрацьовуються за допомогою поверхово-камерної і 71% підповерхового-камерної системами розробки з відбиванням руди вертикальними віялами глибоких свердловин на горизонтальну підсічку. Висота поверху, що відпрацьовується, становить 80 м. На шахті розвідано запасів до глибини 2015 м – 253 млн 834 тис. т. Трудовий колектив шахти складає понад 1700 працівників.

Шахта «Гвардійська»

Шахта «Гвардійська» здана в експлуатацію в 1967 р. Рудні тіла, що розробляються шахтою, переважно ствбуроподібної форми довжиною 100–230 м. Поклад «Північна-2 Східна» пластоподібний, довжиною 600–700 м. Кут падіння покладів змінюється в межах 55–65о, а потужність від 10–15 до 25 м. Руди середньої і високої міцності. Висячий бік родовища складний стійкими мартитовими кварцитами міцністю 100–130 МПа, лежачий – гетит-гематитово-мартитовими роговиками міцністю 70–90 МПа. Ство шахти «Гвардійська» пройдений на глибину 1310 м, «Сліпий-Поглиблювальний» до 1350 м. Підготовчі роботи ведуться на горизонті 1110 і 1190 м, гірничо-капітальні – 1350 і 1430 м. Відпрацювання до 70% запасів руди шахтою «Гвардійська» виконується за допомогою камерних систем розробки і 30% системами з обваленням руди і порід, що налягають. Висота поверху, що відпрацьовується, становить 80 м. На шахті розвідано запасів до глибини 1990 м – 134 млн 116 тис. т. У колективі шахти працює понад 1300 працівників.

Шахта ім. Леніна

Шахта ім. Леніна здана в експлуатацію в 1965 р. У шахтному полі переважають поклади стовбуроподібної форми. Їх довжина змінюється в межах 50–300 м, кут падіння 54–60º, а горизонтальна потужність 10–30 м. Міцність руд становить 50–70 МПа. Породи висячого боку представлені стійкими мартитовими кварцитами міцністю 160–180 МПа. Лежачий бік складний комбінованими кварцитами міцністю 120–140 і 160–200 МПа і прошарками сланців. Стовбур шахти ім. Леніна пройдено на глибину 1441 м. Очисні роботи ведуться на горизонтах 1200 і 1275 м, а гірничо-капітальні – на 1425 і 1500 м. Відпрацювання 85% запасів руди шахтою проводиться за допомогою камерних системам розробки і 15% системами з обваленням руди і налягаючих порід. Висота поверху, що відпрацьовується, дорівнює 75 м. На шахті розвідано запасів до глибини 1955 м – 149 млн 860 тис. т. Штат співробітників складає близько 1300 працівників.

 

Реквізити: ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», вул. Симбірцева, 1-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна, 50029, приймальня: тел.: (0564)503167, факс: (0564)958418, диспетчер: (0564)503322, (0564)503222, e-mail: disp@krruda.dp.ua, krruda@krruda.dp.ua; веб: http://www.krruda.dp.ua

 

Зробити стартовою
Долучити до закладок
Пошук по порталу
Пошук по заголовках, описах, ключових словах сторінок
Пошук по заголовках, описах, ключових словах і тілу сторінок
Новини

07.11.12
Поповнення бібліотеки порталу «Рудана»
Вийшов з друку новий навчальний посібник (Фізико-хімічна геотехнологія / М.М. Табаченко, О.Б. Владико, О.Є. Хоменко, Д.В. Мальцев – Д.: НГУ, 2012. – 310 с.). Рецензентами виступили М.С. Четверик, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор, завідувач відділу геомеханічних основ розробки родовищ ІГТМ ім. Н.С. Полякова НАН України і В.В. Цариковський, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу підземних гірничих робіт та геомеханіки ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут».


Аналітика

А. Клюковська
Сфера інтелектуального безладу
Чому в країні є патенти на 4 вічні двигуни, українець, який придумав флешку, продав винахід японцям. Лама, Кондратюк та Єжи Гофман не можуть довести своїх авторських прав, а вдова Івасюка не отримує жодної копійки за твори чоловіка?

Відповіді на Ваші питання
Будьте в курсі всіх новинок порталу
Підпишіться на розсилання
E-mail:
  Підписатись
Повідомити про помилки
на сайті

??????? ??????????? ??????? «??????»

????????

????????????????? «??????»

Контактні особи по проекту:

Олег, e-mail: koordin@rudana.in.ua

Наталя, e-mail: romah-v@mail.ru

Page Rank Icon Rambler's Top100
Дизайн та підтримка: http://inter-biz.info/
Програмування: Пуляєв Ю.А.