Головна | Новини | Аналітика | Служба підтримки | Контакти | Про нас

ПАРТНЕРИ Науково-технічне ДП «Східний ГЗК» ЗАТ «Запорізький ЗРК» ПАТ «Криворізький ЗРК» ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ТОВ «Схід-Руда» Дослідницьке Інформаційне Науково-дослідні інститути Гірничодобувні підприємства Марганцеворудні Навчальні заклади Громадські організації БІБЛІОТЕКА Методички Журнали Підручники Автореферати

ПОДІЇ


освітні наукові виробничі

КОНКУРСИ


гранти стипендії премії нагороди

призи програми обміни студії

тренінги  стажуванння літні школи

ФОТОГАЛЕРЕЇ


науково-освітні та гірничовидобувні

центри України

КОНТАКТИ


koordinator_rudana
analitik_rudana
tehnolog_rudana
consultant_ua
gemmolog_rudana
innovacii_rudana
filolog_rudana
secretar_rudana


ПРОГРАМИ

ПОСИЛАННЯ


??????-??????????????? ????? «???????????? ?????????????? ??????: ????????, ???????, ?????»

Главная 

Освітньо-науково-виробничий портал «Рудана»

Залізорудні підприємства

Fe - железоFe - железо

автор: Олег Хоменко

Територія, на якій розташований сучасний Кривий Ріг, була заселена в далекі часи. Про це речовинно свідчить знахідка крем'яного гострокінечника біля села Кудашівка, який може бути віднесений до мустьєрської періоду. Безпосередньо в межах міста виявлено сліди стоянки пізднепалеолітного часу (Ковальська і Дубова балки). У епоху ранньої бронзи Криворіжжя населяли різні племена кочівників, в тому числі й досить високорозвиненою катакомбної культури (XX–XVII століття до н.е.). В епоху пізньої бронзи (XIV–VIII століття до н.е.) тут виготовлювались ливарні форми з місцевих порід каменю, які набули широкого поширення по всьому Північному Причорномор'ю. Численні знахідки таких форм і сопів до домниць побічно підтверджують думку про те, що цей край уже в той період був центром найдавнішої металургії. У ранній залізний вік на Криворіжжі жили скіфи-кочівники. Вони контактували з центрами античного світу, що позначилося на загальному рівні розвитку племен, що населяли Східну Європу. Скіфи плавили руду і з отриманого металу виготовляли зброю. Спектральний аналіз заліза зі скіфських поховань V–IV століть до н.е. показав, що сировина місцева. З III століття до н.е. і по III століття н.е. територію Криворіжжя займали сарматські племена, зокрема язиги. У II–V століттях н.е. тут проживали осіло-землеробські племена черняхівської культури. В епоху раннього середньовіччя Криворіжжя було місцем кочовища різних тюркських племен: печенігів, турків, половців, а з XIII по XVI століття – кримських татар. З кінця XVI і до початку XVIII століття тутешні землі належали Запорізькому війську, а з 1711 по 1734 р. – Османської імперії.

 

Споконвіку славилися умільці, які одержували залізо сиродутним способом. Про це свідчать знахідки VII–IV століть до н.е. Головною особливістю стародавньої металургії було застосування так званого сиродутного методу, при якому в сурми нагнітали непідігріте повітря. Температура, яка досягалася в таких горнах, не дозволяла плавити залізо, тому воно відновлювалося в тістоподібну масу. Для цього було потрібно менша температура в 900º С, а для плавлення породи, що міститься в руді, температура повинна сягати 1539º С. У древніх горнах температура доходила до 1200–1300º С. Необхідної температури плавлення заліза стародавні рудознатци досягти не могли. Цього не дозволяла конструкція древніх горнів, які були невеликими і примітивними і будувалися переважно з глини. У таких горнах могла успішно відновлюватися тільки руда, яка добре плавилася, тобто бурі залізняки – лімоніти. Ці руди в основному бідні, є кислими, містять водні окисли заліза, які легко відновлюються в сиродутного горні. Ще однією позитивною рисою цих руд є їх близьке залягання до земної поверхні. До кінця XVII століття запаси болотної залізної руди, поширеної в Криворізькому регіоні повсюдно, яка лежала практично на поверхні землі, були відпрацьовані. У XVIII столітті були відкриті нові великі поклади залізистих руд Криворіжжя.

 

Перші спроби грунтовно дослідити мінеральні багатства Криворіжжя відносяться до другої половини XVIII століття. Достеменно відомо, що надрами Півдня Україна серйозно цікавився великий російський вчений М.В. Ломоносов. Для вивчення природних багатств краю Російська академія наук спорядила кілька експедицій. Детальний опис Криворізького басейну дав академік В.Ф. Зуєв. У донесенні повідомлялося: «Він увесь кам'яний, як і берега річки Саксагань, і складається із залізного шиферу, який такий твердий, що і кресалу дає від себе іскри... Змушує думати, чи немає в тутешніх пагорбах чого-небудь з благородних металів...». Великий особистий внесок у вивчення Криворізького басейну та налагодженні видобутку залізних руд внесли відомі російські вчені О.М. Поль і О.І. Пузино. Промислова експлуатація надр Криворіжжя, хоча і примітивним кар'єрним способом, почалася в 1881 р. з відкриттям Саксаганського рудника (нинішнє рудоуправління імені Ф.Е. Дзержинського). Незабаром Кривбас охопила «залізна лихоманка». З багатьох бідних губерній царської Росії сюди на жалюгідні заробітки хлинув бідолашний люд. Містечко Кривий Ріг, за словами В.І. Леніна, перетворилося на великий ринок найму на землеробські та гірничі роботи. Бурхливому розвитку басейну сприяло відкриття в 1884 р. Катерининської залізниці, що зв'язувала в єдиний економічний вузол Придніпров'я і Донбас. Слідом за «Товариством криворізьких залізних руд», заснованим О.М. Полем для промислової розробки корисних копалин, до мінеральних багатств Криворіжжя в кінці XIX і особливо в перші десятиліття XX століття почали працювати великі синдикати «Продаруд», «Продамет» і «Продвугілля». Більшість їх акцій належало іноземному капіталу.

 

Найвищий рівень видобутку залізної руди на Криворіжжі в дореволюційний період був досягнутий в 1913 р. – 6,35 млн т, або близько 70% від загальноросійського виробництва. У 90-і рр. тут з'явилася нова галузь промисловості – металургійна. «Товариство криворізьких залізних руд» побудувало в селищі Гданцевка чавуноливарний завод, на якому в 1892–1898 рр. працював відомий російський доменщик М.К. Курако. У період промислового буму, що охопив Кривий Ріг, різко позначилися класові полюса. У той час як російські, так і іноземні капіталісти нечувано наживалися на хижацькій експлуатації криворізьких надр та прийшлих селян, останні животіли в безпросвітній нужді і безправ'ї. Страхітливими були умови праці та побуту гірників Криворіжжя. Інструментами слугували обушок, кайло і совкова лопата. Працювали, як каторжники, без перепочинку по 12–14 год на добу. Отримували копійки, зате вдосталь ковтали залізний пил. З цієї причини часто і важко хворіли. Гірники і їх родини переважно мешкали в земляних бараках. Під час дощів стеля протікала. По центру бараку тяглися довгі столи, вкопані в землю. Уздовж стін з обох сторін стояли дощаті нари, часто з неструганих дощок, на яких громадилися купи брудного, вологого лахміття: одяг, ковдри, рядна й мішки, набиті стертою соломою. Тут же, в бараках, готували їжу, вмивалися, сушили мокрий одяг, онучі й білизну. У Кривому Розі в 1913 р. налічувалося 26 початкових шкіл різної відомчості, дві приватні гімназії, комерційне і сільськогосподарське училища. Однак робітники та їх діти в абсолютній своїй більшості не мали ніякого доступу до знань. З кінця XIX століття революційний рух у Криворіжжі досяг такого напруження, що всерйоз стурбувало царський уряд. Басейн потрапив під особливий нагляд поліцейської влади. У довгому переліку місцевостей, куди заборонявся в'їзд В.І. Леніну після заслання, значилося і містечко Кривий Ріг.

 

Сьогодні у Криворізькому басейні функціонує близько 90 підприємств різних галузей чорної металургії. З 10 найбільших виробництв країни, які відносяться до видобувних і переробним залізорудну сировину, 7 розташовані в Криворізькому регіоні. Він забезпечує більше 93% потреб металургійних підприємств України. Тільки в Кривому Розі щорічно видобувають понад 8 млрд. т залізної руди. Промислові запаси залізних руд Криворізького басейну становлять 16 млрд. т. Це як багаті, так і бідні руди. Багаті руди можна без збагачення використовувати в металургії. Промислові запаси багатих руд складають більше 43% всіх розвіданих запасів бассейну, видобуток яких становить понад 40% загального обсягу. Сьогодні експлуатується понад 90% запасів багатих руд і понад 50% бідних. Вміст заліза в багатих рудах в середньому складає 57,6%. Однак розробка тільки багатих залізних руд не забезпечує повною мірою потреб металургії, тому ведеться розробка бідних руд – залізистих кварцитів. Ці руди легко збагачуються. Процес збагачення здійснюється на п'ятьох гірничо-збагачувальних комбінатах: Південному, Ново-Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому. Найбільш велике підприємство серед них це ПАТ «Південний ГЗК».

 

Багатство підземних запасів південно-сходу Україна забезпечить безперебійну роботу місцевих шахт ще на 100 років. За найоптимістичнішими науковим оцінками в Україны загальні розвідані запаси залізних руд становлять 32,5 млн т. З них на частку промислових запасів припадає близько 28 млрд т. Однак, за оцінками експертів, обсяг реальних запасів близько 16 млн т. У 2001 р. українські геологи зменшили цю цифру до 12 млрд т. Для порівняння, в Криворізькому залізорудному басейні за 130-річний період промислової розробки вилучено понад 2 млн т корисних копалин. В Україні налічується понад 80 родовищ, з яких 70% розвіданих запасів і 80% видобутих припадають на Криворізький залізорудний басейн. Його геологічним продовженням на північ є Кременчуцький залізорудний район. Разом з рудними районами Запорізької, Кіровоградської та Полтавської областей Криворізький басейн становить велику залізорудну провінцію – Великий Кривий Ріг.


Зробити стартовою
Долучити до закладок
Пошук по порталу
Пошук по заголовках, описах, ключових словах сторінок
Пошук по заголовках, описах, ключових словах і тілу сторінок
Новини

07.11.12
Поповнення бібліотеки порталу «Рудана»
Вийшов з друку новий навчальний посібник (Фізико-хімічна геотехнологія / М.М. Табаченко, О.Б. Владико, О.Є. Хоменко, Д.В. Мальцев – Д.: НГУ, 2012. – 310 с.). Рецензентами виступили М.С. Четверик, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор, завідувач відділу геомеханічних основ розробки родовищ ІГТМ ім. Н.С. Полякова НАН України і В.В. Цариковський, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу підземних гірничих робіт та геомеханіки ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут».


Аналітика

С. Квіт
Інноваційність як норма освітніх реформ
Я не ставив перед собою за мету запропонувати концепцією розвитку вищої освіти в Україні. Моя задача полягає в тому, щоб подивитися на нерішучі спроби реформування університетського життя раціональним поглядом. А також довести тезу про необхідність завершити почате, а потім вже користуватися результатами реформ, не нарікаючи на важке життя або, ще гірше, змирившися з очевидним — неприпустимим падінням якості наукових досліджень і освіти.

Відповіді на Ваші питання
Будьте в курсі всіх новинок порталу
Підпишіться на розсилання
E-mail:
  Підписатись
Повідомити про помилки
на сайті

????????????????? «??????»

?????????????-?????????????? ????? «Seminar»

Контактні особи по проекту:

Олег, e-mail: koordin@rudana.in.ua

Наталя, e-mail: romah-v@mail.ru

Page Rank Icon Rambler's Top100
Дизайн та підтримка: http://inter-biz.info/
Програмування: Пуляєв Ю.А.