Головна | Новини | Аналітика | Служба підтримки | Контакти | Про нас

ПАРТНЕРИ Науково-технічне Інформаційне Дослідницьке Науково-дослідні інститути ДП «НДГРІ» Гірничодобувні підприємства Навчальні заклади Громадські організації БІБЛІОТЕКА Методички Підручники Журнали Автореферати

ПОДІЇ


освітні наукові виробничі

КОНКУРСИ


гранти стипендії премії нагороди

призи програми обміни студії

тренінги  стажуванння літні школи

ФОТОГАЛЕРЕЇ


науково-освітні та гірничовидобувні

центри України

КОНТАКТИ


koordinator_rudana
analitik_rudana
tehnolog_rudana
consultant_ua
gemmolog_rudana
innovacii_rudana
filolog_rudana
secretar_rudana


ПРОГРАМИ

ПОСИЛАННЯ


??????????? ?????????????? ???????: ???????? ????? – ?? ?????, ? ????? ???? ??????!

??????-??????????????? ????? «???????????? ?????????????? ??????: ????????, ???????, ?????»

Главная 

Освітньо-науково-виробничий портал «Рудана»

Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут»

автор: Олег Хоменко

Історія. У 1935 р. інститут відповідно до рішення Головного управління металургійної промисловості (ГУМП) Народного комісаріату важкої промисловості (НКТП) СРСР був переведений в місто Кривий Ріг. У перші роки своєї роботи інститут знаходився у підпорядкуванні тресту «Руда», а з 1938 р., згідно з розпорядженням НКТП, перейшов у безпосереднє підпорядкування Головного управління рудної промисловості (Главруда). З переведеням інституту до міста Кривий Ріг склад його співробітників майже повністю змінився. Поряд з виробничниками прийшли і молоді фахівці – в основному випускники Криворізького гірничорудного інституту. Протягом п'яти передвоєнних років в інституті сформувалося ядро провідних вчених, повністю підготовлених для проведення досліджень складних проблем гірничого виробництва.

 

На початку Великої Вітчизняної війни, в перших числах серпня 1941 р. інститут був евакуйований на Урал. Спочатку він знаходився на Бакальському руднику, потім перебазувався в селище Магнітка при Златоустівському титаномагнетитовому руднику. У Кривий Ріг інститут повернувся у березні 1944 р., приблизно через місяць після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників і відразу ж включився в роботу з відбудови зруйнованих шахт, а потім і науково-технічного забезпечення нарощування обсягів і підвищення ефективності виробництва на гірничодобувних підприємствах Криворізького і Нікополь-Марганцевого басейнів. Зруйновану під час війни стару будівлю інституту по вул. Першотравневій, будинок 12, було відновлено, і в ньому інститут перебував до 1960 р. До 1961 р. на спеціально відведеній території площею 8 га був побудований комплекс будівель для інституту, в тому числі і чотириповерховий головний корпус на пр. Гагаріна, будинок 57, куди інститут переїхав і де знаходиться в даний час. Кількість корпусів і окремих будівель інституту – 22, загальна площа приміщень – 34612 м2. Структура інституту визначається функціями, встановлених керівництвом галузі, і коригується з їх зміною або постановкою нових задач. Самою багатофункціональної структура інституту була наприкінці 80-х рр.

 

У перші роки свого існування інститут не мав у достатній кількості кадрів вищої кваліфікації – кандидатів і докторів технічних наук. Положення змінилося в середині 60-х рр. після організації аспірантури. Вона проіснувала до 1991 р. і була закрита у зв'язку із загальною кризою початку 90-х рр. Всього з числа учнів в аспірантурі захистили кандидатські дисертації 92 особи, у тому числі 53 співробітника інституту. Крім того, підготували та захистили дисертації самостійно, не проходячи навчання в аспірантурі 4 людини. Найбільш інтенсивним зростання чисельності кандидатів і докторів технічних наук був наприкінці 70-х і в 80-х рр. Найбільше їх було в інституті в 1988 р.: 73 кандидати і п'ять докторів технічних наук.

 

Наукові досягнення. Інститут займався і продовжує займатися видавничою діяльністю, випускаючи свою друковану продукцію: інформаційні листки, рекламні проспекти, методики, інструкції, рекомендації, типові паспорта, збірники наукових праць, кон'юнктурні огляди. Вчені інституту за результатами виконаних досліджень опублікували у періодичних виданнях гірничого профілю 1620 статей і написали понад 40 книг. Вони є авторами близько 100 винаходів і патентів. Школу інституту пройшли багато фахівців, що стали згодом відомими вченими та керівниками виробництва: С.М. Мелешкін, Е.Ф. Москалька, А.П. Улітін, Ф.І. Вереса, А.А. Статкевич, Р.А. Кадирбаев, В.І. Байда, Ю.А. Іванов, А.І. Остроухов, академіки АН Україна Н.П. Семененко, Г.М. Малахов, доктора технічних наук В.І. Кармазін, В.Д. Натаров, А.Ф. Пономарчук та ін. За великий внесок в розвиток сировинної бази чорної металургії, створення прогресивних технологій видобутку руд чорних металів, нарощування обсягів і підвищення ефективності гірничорудного виробництва, а також у зв'язку з 50-річчям інститут в 1983 р. був удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора, а кращі співробітники інституту нагороджені орденами і медалями.

 

Робота інституту в умовах незалежної України може бути умовно позділена на 2 періоди – 1991–1996 р., з 1996 р. по теперішній час. У перший період були в основному збережені ті напрями наукових досліджень, які проводилися в інституті тривалий період, і в зв'язку з новими економічними умовами виник ряд нових. Робота проводилася за комплексним темам, спрямованим на створення та освоєння методів підземного видобутку залізних руд (керівник к.т.н. Семешін В.З.), розробку схем розкриття та підготовки родовищ (керівник к.т.н. Пріліпенко Є.Д.), розробку і вдосконалення механізованих комплексів та засобів механізації та автоматизації гірничих робіт (керівник д.т.н. Корнет Е.А.), розробку і вдосконалення методів і засобів ведення відкритих гірничих робіт (керівник к.т.н. Хільченко Н.В., з 1994 р. – д.т.н., проф. Близнюков В.Г.), розробку методів і засобів геомеханічного, технологічного і апаратурного забезпечення стійкості бортів кар'єрів, відслолнень гірничих виробок (керівник д.т.н. Волощенко В.П.), створення методів і засобів розробки родовищ марганцевих руд (керівник д.т.н. Ніконец В.І.), розробку методів і засобів забезпечення гірничорудних підприємств геологічною інформацією (керівник д.т.н. Дядечкін Н.І.); створення технологій розробки техногенних родовищ, переробки та утилізації відходів підприємств (керівник д.т.н. Черненко А.Р.); розробку економічної стратегії гірничих підприємств в умовах переходу до ринкових відносин (керівник к.т.н. Бабич І.Т.); розробку схем розміщення і розвитку гірничорудних підприємств України (керівник д.т.н. Черненко А.Р.). У цей період щорічно виконувалося від 53 до 150 НДР.

 

До робіт з реструктуризації гірничорудних підприємств України, проведеним під керівництвом Мінпрому України постійно залучалися багато провідних вчених інституту (В.Г. Близнюков, Е.А. Корнет, В.А. Салганик, В.В. Цариковський, Н.І. Дядечкін, Г.А. Воротеляк, Ю.Л. Ахкозов та ін.) З травня 1993 р. функції інституту були істотно розширені, тому що відповідно до наказу Міністра промисловості України він був призначений головним науково-дослідним інститутом з видобутку не тільки залізних, марганцевих руд, а й руд кольорових, рідкоземельних і дорогоцінних металів, вогнетривких і флюсових матеріалів, а також гідрогеології та спеціальним гірничих робіт; комплексного, використанню мінеральної сировини; рудничної геології, маркшейдерських робіт; методах і технології осушення родовищ; гірничої екології та рекультивації земель. Інститут в 1993 р. отримав статус державного, і абревіатура його назви стала іншою – ГНІГРІ.

 

На початку XXI століття гірничорудна промисловість нашої країни вступила в якісно новий етап свого розвитку, що характеризується затвердженням у всіх сферах економіки ринкових відносин в умовах державної незалежності України. Відповідно і перед інститутом постали нові складні завдання з наукового забезпечення стабільної і рентабельної роботи підприємств галузі в цих умовах. З проблем, за якими інститут намітив вести дослідження в найближчі роки, основними є:

- розробка та обгрунтування заходів з реструктуризації гірничорудних підприємств з метою їх диференціації за рівнем рентабельності, підвищення ефективності роботи, оцінки доцільності закриття або консервації нерентабельних виробництв;
- вдосконалення існуючих та створення нових гірничих технологій і техніки для підвищення якості товарної руди, зниження трудових, матеріальних та енергетичних витрат при забезпеченні безпечних умов праці для гірників і мінімізації збитку, що наноситься довкіллю;
- розробка принципово нових методів видобутку, у тому числі заснованих на досягненнях фундаментальних наук, таких як: безвідходне виробництво з включенням збагачувального переділу в технологічний ланцюг підземної розробки і розміщенням відходів виробництва у виробленому просторі; гідроскважінная видобування; витяг рудних мінералів з використанням способів мікробіологічного вилуговування; розробка основ створення підземного гірничо-металургійного підприємства.

 

Крім того, у зв'язку з унікальністю Криворізького басейну, де за столітній період вилучено з надр близько 12 млрд т гірничої маси і по ланцюжку з півдня на північ протягом 100 км утворилися воронки і порожнечі глибиною від 400 до 1300 м, а вздовж цієї, порушеною гірничими роботами смуги землі розташовані відвали і шламосховища загальним обсягом до 5 млрд м3, висотою до 120 м, житлові масиви, водосховища намічається провести дослідження з оцінки та прогнозування негативного впливу гірничих робіт на довкілля регіону з метою запобігання можливих катастрофічних явищ: техногенних землетрусів, раптових обвалень великих ділянок земної поверхні, руйнувань дамб шламосховищ та ін

 

Реалізація наміченої на перспективу програми нових актуальних досліджень з гірничої тематики дозволить інституту закріпити свій високий авторитет, який створили інституту його піонерні розробки в період існування СРСР, а також найважливіші для галузі роботи, виконані за останнє десятиліття після подолання соціально-економічної кризи. Все це дає підставу стверджувати, що інститут – на шляху відродження свого колишнього високого дослідного потенціалу та провідної ролі в науково-технічних аспектах розвитку видобутку залізних і марганцевих руд, а також руд кольорових, рідкоземельних і дорогоцінних металів, вогнетривких і флюсових матеріалів в Україну.

 

Реквізити: ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут», просп. Гагаріна, 57, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна, 50086, тел.: (0564)4051504, (0564)717252, тел./факс: (0564)716934, e-mail: nigri@paradise.net.ua

 

Зробити стартовою
Долучити до закладок
Пошук по порталу
Пошук по заголовках, описах, ключових словах сторінок
Пошук по заголовках, описах, ключових словах і тілу сторінок
Новини

07.11.12
Поповнення бібліотеки порталу «Рудана»
Вийшов з друку новий навчальний посібник (Фізико-хімічна геотехнологія / М.М. Табаченко, О.Б. Владико, О.Є. Хоменко, Д.В. Мальцев – Д.: НГУ, 2012. – 310 с.). Рецензентами виступили М.С. Четверик, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор, завідувач відділу геомеханічних основ розробки родовищ ІГТМ ім. Н.С. Полякова НАН України і В.В. Цариковський, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу підземних гірничих робіт та геомеханіки ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут».


Аналітика

О.Є. Хоменко
Що допоможе підземному Кривбасу?
Визначена низка факторів, що впливають на зниження якості товарної руди і виробничих потужностей шахт Криворізького басейну. Розроблена технологія гірничих робіт з формування у виробленому просторі шахти штучних ціликів, розраховані технологічні параметри та запропонований ряд запірних елементів. Обґрунтований очікуваний економічний ефект від впровадження запропонованих технологічних рішень.

Відповіді на Ваші питання
Будьте в курсі всіх новинок порталу
Підпишіться на розсилання
E-mail:
  Підписатись
Повідомити про помилки
на сайті

Контактні особи по проекту:

Олег, e-mail: koordin@rudana.in.ua

Наталя, e-mail: romah-v@mail.ru

Page Rank Icon Rambler's Top100
Дизайн та підтримка: http://inter-biz.info/
Програмування: Пуляєв Ю.А.