Аналітика

Неподалік від площі Артема, в Саксаганському районі Кривого Рогу знаходиться природний феномен – Сланцеві скелі. Вони тягнуться вздовж правого берега річки Саксагані між шахтами «Артем-1» і «Північна» протягом 250 метрів і займають територію площею в чотири гектари. Якщо наблизитися до такої скелі і придивитися, то здається, що вона складається з цегли різного розміру і кольору. «Цегляна кладка» виходить із землі під кутом близько 45-30°. Деякі породи схожі на величезний листковий пиріг із пластин чорного кольору. За цей синьо-чорний колір сланці й назвали «аспідним» («аспід» в перекладі з грецького означає «змія»). Такі пластини раніше використовувалися як грифельних дошок і як покрівельний матеріал. Звідси й назва селища, що з'явився поруч, – Покровське. >>>

Сучасні гірничі підприємства мають значну довжину гірничих виробок і, як правило, проводять експлуатацію родовищ у складних геотехнологічних умовах. Зі збільшенням глибини гірничих робіт зростає виділення небезпечних і шкідливих газів, підвищується температура гірських порід і повітря, зростає гірський тиск. Дані фактори тягнуть за собою погіршення контролю і управління розподілом повітря по гірничих виробках, викликають значні витрати електроенергії на провітрювання, які сягають 40% від загальних витрат підприємства, що на рік становить майже 5 млн грн. >>>

Чому в країні є патенти на 4 вічні двигуни, українець, який придумав флешку, продав винахід японцям. Лама, Кондратюк та Єжи Гофман не можуть довести своїх авторських прав, а вдова Івасюка не отримує жодної копійки за твори чоловіка? >>>

Слідом за президентськими виборами ще одним важливим і не менш скандальною подією року обіцяє стати прихід інвестора на Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР). Як стверджують фахівці, в історії приватизації України ще не було об'єкта такої значимості для економіки країни. >>>

Нещодавно відбулися традиційні VII Академічні читання пам'яті професора Віталія Стріхи (1931-1999), видатного українського вченого-фізика й педагога, ініціатора створення і першого президента АН вищої школи України. Протягом минулих років ці читання стали одним з помітних форумів університетської науки, які дозволяють скласти уявлення про пріоритетні проблеми, над вирішенням яких сьогодні працюють українські вчені. >>>

Споживання урану в найближчі десятиліття буде швидко зростати. Щоб забезпечити потреби АЕС довгострокові, гірничорудні компанії активно борються за контроль над запасами сировини. Початок 2010 року ознаменувався гучними подіями в уранової галузі. Китайська компанія CNNC, що спеціалізується на атомній енергетиці, в кінці січня оголосила про придбання 37-процентної частки в проекті розробки уранової руди в Нігері. А через тиждень вона повідомила про придбання канадської компанії Khan Resources, що розробляє уранові родовища в Монголії (обійшовши, таким чином, російську «Атомредметзолото»). У Нігері започато великий проект французька Areva (у видобуток уранової руди буде інвестовано 1,5 млрд доларів). >>>

Стабільна робота одного з провідних секторів економіки, що забезпечує чверть товарного виробництва і половину валютних надходжень до бюджету (а бувало, і 90%), залежить, перш за все, від стабільного забезпечення сировиною. Гріх скаржитись, із залізною рудою нам пощастило залізно. За її запасами Україна – одна з найбагатших країн світу. Але перманентні сировинні конфлікти між вітчизняними металургійними компаніями свідчать про те, що «багато» – ще не обов'язково «добре». >>>

Культурні цінності світового значення тісно пов'язані з епохою, яка поклала початок їх створенню, з народом-творцем, з тією історичною обстановкою, в якій вони виникли. Будь то пам'ятники архітектури, прикраси, предмети культу, важко переоцінити значення природних багатств, якими користувалися майстри при створенні шедеврів. >>>

З тих пір, відколи провідні країни світу стали на шлях зміни формату своїх освітніх систем, почали рушитися державні кордони і формуватися загальноєвропейська інтегральна система освіти. Вже зараз все більше студентів подорожують і навчаться за підтримки європейських і американських програм мобільності, таких як Tempus, Socrates, Marie-Curie та ін. За допомогою учасників таких програм Україна дістає доступ до новітніх розробок, світових досягнень. Ця тенденція, по прогнозах, тільки посилюватиметься. В цілому розвиток «п'ятої свободи» (fifth freedom), що передбачає вільне пересування знань, а також студентів і дослідників, визнаний одним з пріоритетів Європейського Союзу. Адже в світі накопичується все більше проблем, вирішити які самостійно не в силах жодна країна. >>>

Уже утретє студенти, викладачі, працедавці, журналісти і громадськість мають нагоду ознайомитися з 200 кращими вузами України по рейтингу ЮНЕСКО – «Топ 200 Україна». >>>