Головна | Новини | Аналітика | Служба підтримки | Контакти | Про нас

ПАРТНЕРИ Науково-технічне Інформаційне Дослідницьке Науково-дослідні інститути Гірничодобувні підприємства Марганцеворудні ПАТ «Марганецький ГЗК» Навчальні заклади Громадські організації БІБЛІОТЕКА Методички Підручники Журнали Автореферати

ПОДІЇ


освітні наукові виробничі

КОНКУРСИ


гранти стипендії премії нагороди

призи програми обміни студії

тренінги  стажуванння літні школи

ФОТОГАЛЕРЕЇ


науково-освітні та гірничовидобувні

центри України

КОНТАКТИ


koordinator_rudana
analitik_rudana
tehnolog_rudana
consultant_ua
gemmolog_rudana
innovacii_rudana
filolog_rudana
secretar_rudana


ПРОГРАМИ

ПОСИЛАННЯ


?????????? ??????? ????????

????????????????? «??????»

????????

Главная 

Освітньо-науково-виробничий портал «Рудана»

Марганцеворудні підприємства

Мn - марганецМn - марганец

автор: Олег Хоменко

Заснування міста Марганець пов'язане з розвитком металургійної промисловості на півдні України. У роботах дослідників Кривбасу Г. Феодосьева і С. Конткевіча є повідомлення про гніздове залягання марганцю в долині річки Інгулець. Геологи зробили припущення про наявність у цьому районі більше великих родовищ. У 1882 р. для створення геологічної карти Росії при Гірничому департаменті був організований Геологічний комітет. Молодший геолог В.А. Домгер влітку 1883 р. приїжджає на південь Катеринославської губернії для завершення дослідних робіт. У долині річки Солона він знаходить поклади марганцевої руди, про що робить повідомлення («Повідомлення Геологічного комітету», С-Пб, 1884, т. 33, с. 183).

 

Так в Придніпров'ї було відкрито найбільший в світі марганцеворудний басейн. Навесні 1885 р. розвідку марганцевих руд очолює А. Михальський, а потім професор Петербурзького гірничого інституту М.Д. Концовский. У Центральному Державному історичному архіві, в фонді Придворної контори великого князя Михайла Миколайовича зберігся договір, укладений гірничопромисловцем Концовским з головним керуючим садибою великого князя Малінгом 14 грудня 1885 р. У цьому документі говориться: «Я, Концовский, зобов'язуюсь відправитися цього числа в Грушевське його Величності садибу Катеринославської губернії для відкриття робіт з видобутку марганцевих руд, які передбачено заготовити зараз до 100 тисяч пудів». У донесенні інженера Концовского від 22 березня 1889 р. щодо збільшення і здешевлення видобутку марганцю наведена таблиця розробки Покровських копалень, розпочата в 1886 р. Наведене свідчить про початок розробок на Нікопольському марганцевому родовищі, яке справедливо називають перлиною нашої країни. З цього року і починається літочислення існування копальні.

 

Знайдена ж марганцева руда в краї дещо раніше, у 80-х рр. XIX сторіччя. Восени 1880 р. один з жителів села Городище (зараз селище входить до складу міста Марганець), копаючи колодязь на Закамянці, знайшов чорну купчастую землю, яку потім переправили в Кам'янське (м. Дніпродзержинськ). Тут на Південно-Російському Дніпровському металургійному заводі був зроблений хімічний аналіз знахідки. Незабаром у Городище прибули уповноважені. Вони оглянули місцевість і почали переговори з сільським сходом про отримання в оренду Закаменских схилів річки Томаківка. Дані відкриття марганцевих покладів зацікавили власників металургійних заводів. Вже в 1886 р. поблизу річки Мелах, тобто в західній частині родовища, побудований перший рудник з видобутку марганцевої руди. П'ятьма роками пізніше, в 1891 р., побудований перший рудник з примітивною фабрикою для мокрого збагачення руди і в східній частині – Городіщанскій рудник Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства. Ще через п'ять років почав видобувати руду в селі Червоногригор'ївка рудник «Пиролюзит».

 

Відкриття марганцевих руд в цій місцевості мало величезне значення для швидкого розвитку металургійної промисловості на півдні України. Про швидке збільшення видобутку руди свідчать красномовні цифри. У 1896 р. загальний видобуток марганцю у світі складала лише 500 тис т. З них: США – 10,1; Чилі і Колумбія – 20; Куба – 22; Німеччина – 21; Франція – 30,4; Японія – 16; Індія – 15,8; Туреччина – 15; Угорщина – 12,5; Швеція – 3; Росія – 240,2. Очевидно, що Росія займала перше місце серед інших держав світу з постачання металургійної промисловості марганцем і була монополістом на міжнародному ринку. Починаючи з 1906 по 1910 р. експорт збільшився і вже становив не менше 50% від світового.

 

Відкриття марганцевих родовищ поблизу металургійних заводів Донбасу та Придніпров'я у поєднанні зі сприятливими умовами розташування і розробки стало значним фактором у розвитку, як басейну, так і металургійної промисловості в цілому. Інтенсивний розвиток басейну почалося в 30-і рр. XX століття. Реконструювалися старі копальні, вводилися в дію нові, інтенсивно впроваджувалися передова техніка і технології. З освоєнням рудників виросли і робітничі селища: Городище, Закамянка, Новоселівка, Миколаївка і ряд інших. 22 жовтня 1938 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР ці поселення були об'єднані в місто Марганець, який став швидко розростатися, збільшуючи мережу культурно-побутових установ.

 

В Україні крім основного Нікопольського басейну, що включає Нікопольський, Великотокмакский і Інгуло-Дніпровський марганцеві райони, відомі ще Побузький, Донецький і Карпатський. Розвідані і експлуатуються тільки родовища Нікопольського району. Рудні пласти залягають на глибині 15–120 м, їх потужність в середньому 2 м. Основні запаси становлять високоякісні руди, що містять в середньому 27% марганцю. Рівень развіданости і освоєності Нікопольського басейну високий. Тут розробляється 9 родовищ, працює 6 шахт і 8 кар'єрів. Родовища західної ділянки басейну розробляються підприємствами ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК», а східного – ПАТ «Марганецький ГЗК».


Впровадженню поточної технології підземного видобутку руди на шахтах ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» передувало об'єднання шахт № 4 і 7, № 3 і 5. Це дозволило сконцентрувати гірничи роботи і збільшити виробничу потужність шахт більш ніж у два рази. Також поля шахт № 9, 10, 13, 14 і 15 були об'єднані у два великих шахтних поля № 9/10 і № 14/15 з проектною виробничою потужністю 2,2 млн т руди на рік. Розкриття об'єднаних шахтних полів здійснено похилими стовбурами. Це забезпечило безперервний конвеєрний транспорт руди від очисних вибоїв до навантаження на поверхні землі в залізничні думпкари.

 

Зробити стартовою
Долучити до закладок
Пошук по порталу
Пошук по заголовках, описах, ключових словах сторінок
Пошук по заголовках, описах, ключових словах і тілу сторінок
Новини

07.11.12
Поповнення бібліотеки порталу «Рудана»
Вийшов з друку новий навчальний посібник (Фізико-хімічна геотехнологія / М.М. Табаченко, О.Б. Владико, О.Є. Хоменко, Д.В. Мальцев – Д.: НГУ, 2012. – 310 с.). Рецензентами виступили М.С. Четверик, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор, завідувач відділу геомеханічних основ розробки родовищ ІГТМ ім. Н.С. Полякова НАН України і В.В. Цариковський, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу підземних гірничих робіт та геомеханіки ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут».


Аналітика

О.Є. Хоменко
За і проти закриття в Україні марганцеворудних шахт
Розкриті перспективи закриття марганцеворудних шахт в Україні. Проаналізовано переваги і недоліки економічної, соціальної та технологічної складових процесу ліквідації. Запропоновані технологічні рішення з продовження строку служби шахт за рахунок перенесення гірничих робіт на поклади супутніх корисних копалин. Розкрита технологічна схема і порядок організації гірничих робіт.

Відповіді на Ваші питання
Будьте в курсі всіх новинок порталу
Підпишіться на розсилання
E-mail:
  Підписатись
Повідомити про помилки
на сайті

????????

 

?????????????? ??????????
???????????? «?????? ???????»

Контактні особи по проекту:

Олег, e-mail: koordin@rudana.in.ua

Наталя, e-mail: romah-v@mail.ru

Page Rank Icon Rambler's Top100
Дизайн та підтримка: http://inter-biz.info/
Програмування: Пуляєв Ю.А.