Головна | Новини | Аналітика | Служба підтримки | Контакти | Про нас

ПАРТНЕРИ Науково-технічне Науково-дослідні інститути Інформаційне Дослідницьке Гірничодобувні підприємства Марганцеворудні Громадські організації Навчальні заклади БІБЛІОТЕКА Підручники Методички Журнали Автореферати

ПОДІЇ


освітні наукові виробничі

КОНКУРСИ


гранти стипендії премії нагороди

призи програми обміни студії

тренінги  стажуванння літні школи

ФОТОГАЛЕРЕЇ


науково-освітні та гірничовидобувні

центри України

КОНТАКТИ


koordinator_rudana
analitik_rudana
tehnolog_rudana
consultant_ua
gemmolog_rudana
innovacii_rudana
filolog_rudana
secretar_rudana


ПРОГРАМИ

ПОСИЛАННЯ


??????-??????????????? ????? «???????????? ?????????????? ??????: ????????, ???????, ?????»

?????????????-?????????????? ????? «Seminar»

????????????????? «??????»

Главная 

Освітньо-науково-виробничий портал «Рудана»

Гірничодобувні підприємства

Современная техника - залог успеха!

автор: Олег Хоменко

Багатство підземних запасів південно-сходу Україна забезпечить безперебійну роботу місцевих шахт ще на 100 років. За найоптимістичнішими науковим оцінками в Україны загальні розвідані запаси залізних руд становлять 32,5 млн т. З них на частку промислових запасів припадає близько 28 млрд т. Однак, за оцінками експертів, обсяг реальних запасів близько 16 млн т. У 2001 р. українські геологи зменшили цю цифру до 12 млрд т. Для порівняння, в Криворізькому залізорудному басейні за 130-річний період промислової розробки вилучено понад 2 млн т корисних копалин. В Україні налічується понад 80 родовищ, з яких 70% розвіданих запасів і 80% видобутих припадають на Криворізький залізорудний басейн. Його геологічним продовженням на північ є Кременчуцький залізорудний район. Разом з рудними районами Запорізької, Кіровоградської та Полтавської областей Криворізький басейн становить велику залізорудну провінцію – Великий Кривий Ріг.

 

Також промислове значення мають такі залізорудні райони України. Кременчуцький залізорудний район розташований на лівому березі р. Дніпро (Полтавська область). Найчастіше він об'єднується з Кривбасом і розглядається як Криворізько-Кременчуцька залізорудна зона (басейн). Територіально район являє собою смугу (довжиною до 45 км і шириною 0,2–3,5 км) метаморфізованних залізисто-кременистих порід і сланців, що простягається в північно-східному напрямку. У цьому районі знаходяться 5 родовищ (Горишньоплавнинське, Лавріковске, Єристовське, Біланівське і Кременчуцьке) з загальними запасами 4504 млн т при середньому вмісті заліза 27,4–58,5%. З них перші два розробляються відкритим способом (кар'єрами) Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом (ВАТ «Полтавський ГЗК»), інші поки залишаються резервними. Конкский район магнітних аномалій, в якому встановлена смуга магнітних аномалій, витягнувся у північно-східному напрямку на понад 40 км (ширина 3–12 км). Це фрагмент великої структури, складеної метаморфізованими вулканогенно-осадовими породами – залізистими кварцитами, амфіболітами і сланцями. У Конкскому районі магнітних аномалій встановлені Веселянский, Кірпотінский, Проміжний, Магдалинівський та інші залізорудні ділянки з середнім вмістом заліза в 15–40%. Відносно малі ресурси, низький вміст заліза, складності їх збагачення обумовлюють кваліфікацію цього району поки як неперспективного. Придніпровський залізорудний район розташований на території Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. На заході він межує з Криворізько-Кременчуцькою, на сході – Білозірсько-Оріховською залізорудними зонами. У межах району виділяються Толока-Подянска, Кобеляцька магнітні аномалії, Верховцевское і Чортомлицьке рудоносні поля. У цілому залізисті кварцити архейського віку тут мають відносно невисокий середній вміст заліза – 26,7–35,3%. Приазовський залізорудний район (Запорізька та Донецька області) є першочерговою резервною базою сировини для чорної металургії України. Тут промислові запаси становлять 2958800000 т при середньому вмісті заліза 27,6%. Вони підраховані в межах Васиновського, Куксунгурського, Гуляйпільського та Маріупольського родовищ. Підготовлені до промислового освоєння родовища поки не експлуатуються. Приблизно третина з розвіданих запасів району представляють собою легкозбагачувальні високоякісні магнетитові кварцити Маріупольського, Куксунгурського і Васіновского родовищ. З приазовських родовищ (перш за все, Куксунгурського і Васіновского) можливо отримувати залізорудні концентрати з вмістом заліза 69–72%, які придатні для застосування в сучасній металургії. Одесько-Білоцерківський залізорудний район – найбільший за площею залізорудний район Українського щита, охоплює ділянки в межах Житомирської, Київської, Вінницької, Черкаської, Одеської та Миколаївської областей. На його території в архейських осадово-вулканогенних породах виявлено більше 200 магнітних аномалій, з яких близько чверті досліджено бурінням. Тут виявлено ряд дрібних і середніх залізорудних родовищ, які в майбутньому можуть розроблятися відкритим і підземним способами. Керченський залізорудний басейн в минулому столітті відігравав помітну роль у поставках товарної залізної руди для чорної металургії України. Видобуток залізних руд з-за їх низької якості і нерентабельність виробництва в порівнянні з рудами Українського щита була припинена, а родовища законсервовані. У цьому басейні на Державному балансі запасів складається нині 8 родовищ залізних руд із загальними запасами 1182 млн т і середнім вмістом заліза в 28,4%. Руди Керченського залізорудного басейну являють собою бурі оолітові залізняки неогенового віку.

 

Значітельное місце в промисловості України посідає Білозерський залізорудний район, який включає Північно-Білозерське, Південно-Білозерське та Переверзевське родовища залізних руд. Ця група родовищ розташована в південній частині Васильєвського і Веселовського районів Запорізької області. Родовища знаходяться в 75 км від міста Запоріжжя і в 25 км від міста Дніпрорудне. Залізорудний район витягнутий у субмерідіальному напрямку на 40 км від Каховського водосховища на північ до села Веселе на півдні. Південно-Білозерське родовище в Білозерському залізорудному районі займає центральну частину, являючи собою смугу порід шириною 150–250 м субширотного простягання протяжністю 2,6 км. З трьох мінеральних типів руд Південно-Білозерського родовища переважне поширення одержали дисперсно-гематитові і мартитові руди. Майже 60% запасів родовищ це багаті руди, які містять більше 60% заліза і не потребують збагачення. Освоєння цих запасів виконує закрите акціонерне товариство «Запорізький залізорудний комбінат». Розвідані запаси одного тільки Південно-Білозерського родовища становлять близько 300 млн т.

 

Уранова промисловість України базується на значних запасах уранових руд, сконцентрованих, в основному, в межах Кіровоградської області. В Україні відомо кілька генетичних типів уранових родовищ. Близько 76% всіх покладів являють собою родовища альбітітового типу, 11% ставляться до пегматитових родовищ, 7% – пісковикових і решта 6% представляють родовища конгломератного, бітумінозного, та інших типів. Промислове значення на сьогодні мають тільки родовища альбітітового типу – натрій-уранові і песковикового – гідрогенні. Промислові родовища урану метасоматичні типу зосереджені в межах Кіровоградської металогенічної області, яка є складовою частиною провінції Українського кристалічного щита. За сумарними запасами урану Україна входить до першої десятки країн світу. Переважна частина запасів розвідана та віднесена до високих категорій вивченості, що визначає їх високу підготовленість до промислового освоєння. Тільки розвідані запаси в змозі забезпечити більш ніж 100-річну потребу АЕС України у природному урані. Україна займає гідне місце в десятці країн у галузі атомної енергетики і за кількістю вироблюваної електроенергії, і по її питомій вазі, і по кількості вироблюваного природного урану.

 

Найбільший у світі за запасами марганцевої руди Нікопольський марганцеворудний басейн має велике економічне значення, тому що металургійна промисловість для одержання високоякісних сталей вимагає марганцевих феросплавів. Його запаси складають близько 2 млрд т. За способами розробки марганцевого пласта басейн умовно розділений на дві частини: східну, де зосереджено більше 40% запасів, що розробляється в основному підземним способом шахтами ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», і західну, – відкритим способом на кар'єрах ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат». За обсягами використання марганцевої руди Україна займаює друге місце серед руд чорних металів. Основна їх частина, яка становить 95–97%, яка надходить до чорної і кольорової металургії. Невелика частина марганцевих руд використовується в хімічній промисловості, керамічному і скляному виробництвах.

 

Зробити стартовою
Долучити до закладок
Пошук по порталу
Пошук по заголовках, описах, ключових словах сторінок
Пошук по заголовках, описах, ключових словах і тілу сторінок
Новини

07.11.12
Поповнення бібліотеки порталу «Рудана»
Вийшов з друку новий навчальний посібник (Фізико-хімічна геотехнологія / М.М. Табаченко, О.Б. Владико, О.Є. Хоменко, Д.В. Мальцев – Д.: НГУ, 2012. – 310 с.). Рецензентами виступили М.С. Четверик, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор, завідувач відділу геомеханічних основ розробки родовищ ІГТМ ім. Н.С. Полякова НАН України і В.В. Цариковський, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу підземних гірничих робіт та геомеханіки ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут».


Аналітика

О.Є. Хоменко
Україна: скарбниця корисних копалин чи спустошений ресурсний додаток?
Проаналізовано запаси корисних копалин України, сучасний стан та перспективи їх видобутку. Розкрито актуальність видобування джеспілітів великими блоками в умовах Криворізького басейну. Наведено основні технологічні процеси запропонованої технології. Викладено порядок виконання гірничих робіт з видобування та транспортування блоків джеспіліту по виробках шахти. Запропоновано економічна оцінка розроблених технологічних рішень.

Відповіді на Ваші питання
Будьте в курсі всіх новинок порталу
Підпишіться на розсилання
E-mail:
  Підписатись
Повідомити про помилки
на сайті

????????????????? «??????»

Контактні особи по проекту:

Олег, e-mail: koordin@rudana.in.ua

Наталя, e-mail: romah-v@mail.ru

Page Rank Icon Rambler's Top100
Дизайн та підтримка: http://inter-biz.info/
Програмування: Пуляєв Ю.А.